ДЕЯКІ СЕКРЕТИ СНУ ТВАРИН

  

СОН. У цьому стані фізичного спокою ми проводимо приблизно третину життя. Втім, це зовсім не марнування часу, бо сон, виявляється, задовольняє цілий ряд важливих фізіологічних та психологічних потреб. Тому його можна вважати дорогоцінним даром від Бога.

Не дивно, що у тваринному світі процес сну також відіграє важливу роль. Справді-бо, щоб подрімати, деякі тварини вдаються до дуже цікавих, інколи потішних і часто надзвичайних прийомів. Розгляньмо кілька прикладів.

Чемпіони сну

Якщо подивитися на лева, який спить під гарячим полуденним сонцем Африки,— черево догори, лапи в повітрі — можна подумати, що цей хижак не дикіший від домашньої кицьки. Але зовнішність оманлива. Томас Кампіон, письменник XVII століття, запитав: «Хто б насмілився дратувати сплячого лева?» Так, навіть могутньому левові потрібен сон. Щоб вести хижацький спосіб життя, він має спати приблизно 20 годин на день.

Розгляньмо ще туатару, повільну новозеландську тварину, подібну до ящірки. Приблизно півроку вона проводить у стані легкого заціпеніння. Вона настільки млява, що деколи засинає навіть з їжею в пащі! Але той сон, очевидно, йде їй на користь, бо, за спостереженнями вчених, деякі туатари живуть біля 100 років!

Інші створіння, як казкова спляча красуня, спочивають протягом довгого часу. Багато з них у такий спосіб проводять холодні зими. Готуючись до сплячки, вони нагулюють багато жиру, який підтримуватиме життя тварини протягом тривалого сну. Але чому спляча тварина не замерзає до смерті? Як пояснює книжка «У світі тварин», її мозок спричиняє зміни хімічного складу крові, створюючи щось на зразок природного антифризу. Коли температура тіла падає до відмітки трохи вищої від температури замерзання, серце тварини починає битися не так швидко, як звичайно, і дихання сповільнюється. Настає глибокий сон, який може тривати багато тижнів.

Сон «у польоті»?

Деякі тварини сплять у дуже незвичний спосіб. Наприклад, такий морський птах, як бурий крячок. Коли молодий бурий крячок полишає гніздо, він направляється до відкритого моря і декілька наступних років проводить у польоті. Оскільки птах не має водонепроникного оперення і перетинок на лапках, як інші крячки, що можуть сідати на воду, бурий крячок намагається не пірнати за здобиччю. Він упольовує маленьку рибу з поверхні води.

Але де він спить? У книжці «Водоплавні та хижі птахи і дичина Північної Америки» (англ.) говориться: «Здається, що спати на поверхні океану [бурі крячки] не можуть, бо в них намокло би пір’я. На думку деяких вчених, ці птахи сплять у польоті».

«Тиха година» під водою

Чи риби сплять? Як каже «Уорлд бук енсайклопідія», з хребетних тварин «тільки рептилії, птахи та ссавці сплять по-справжньому, тобто протягом сну в них змінюється енцефалограма мозку». Проте у риб також є подібні до сну періоди відпочинку, хоч більшість з них і не може закрити очей.

Деякі риби сплять на боці, інші — догори черевцем або у вертикальному положенні. Певні плоскі риби, такі, як камбала, більшість часу проводять на морському дні. А під час сну вони зависають у воді на відстані декількох сантиметрів від ґрунту.

Барвиста риба-папуга має унікальну звичку — перед сном вона одягає «нічну сорочку». Коли надходить час відпочинку, ця риба виробляє слиз, який повністю обвиває її тіло. Навіщо? «Мабуть, для того, щоб хижакам було важче [її] виявити»,— говорить письменник-натураліст Деґ Стюарт. Прокидаючись, рибка звільняється зі своєї слизької одежини.

Цікава звичка є і в морських котиків. Вони роздувають свою глотку, набираючи повітря,— виходить щось на зразок рятівного жилета — і можуть спати у воді, плаваючи вертикально, так що ніздрі залишаються на поверхні, аби дихати.

Впівока

Звичайно, в природі спляча тварина є легшою здобиччю для хижаків. Тому багато створінь спить, так би мовити, впівока. Їхній мозок зберігає певний рівень активності, і вони в стані відреагувати на кожен звук, який віщує небезпеку. А інші створіння, аби вціліти, регулярно перевіряють, чи все спокійно. Наприклад, птахи, що сплять у зграях, час від часу прокидаються і кидають швидкий погляд, чи немає небезпеки.

Коли відпочиває стадо африканських антилоп або зебр, тварини у стаді несуть охорону по черзі. Іноді ціле стадо лежить на землі, пильно і високо тримаючи голови. Час від часу якась одна тварина розслаблено перекочується на бік і глибоко засинає. Через декілька хвилин надходить черга подрімати іншому членові стада.

Слони також сплять у стадах. Проте дорослі зазвичай залишаються на ногах і не засинають глибоко. Подеколи вони розплющують очі, піднімають та розправляють свої величезні вуха, щоб вловити будь-яку ознаку небезпеки. У тіні цих велетнів-охоронців слоненята можуть вільно покластися на бік і глибоко заснути. У своїй книжці «Спогади про слонів» (англ.) письменниця Сінтія Мосс пригадує, як вона бачила ціле стадо, що влаштовувалось на відпочинок: «Спочатку маленькі слоненята, тоді старші, і врешті дорослі слонихи вкладалися і засинали. У місячному світлі вони скидалися на величезні сірі валуни, лише мирне хропіння видавало, що це живі істоти».

З часом люди зможуть дізнатися ще багато цікавого про сон тварин. Але обміркуймо ту відносно невеличку частку знань, яку ми вже маємо. Чи ви не відчуваєте спонуки замислитись над величною мудрістю Того, хто ‘все створив’?

З журналу “Пробудись”