ЗАХВОРЮВАННЯ ПРОСТАТИ. ЯК ЇМ ЗАРАДИТИ

  

«Коли мені було 54, я почав дуже часто ходити до туалету. Іноді відчував потребу у сечовипусканні кожні 30 хвилин. Це спонукало мене проконсультуватися з лікарем, і я довідався, що мені потрібно видалити простату». Подібні історії можна часто почути в урологічних відділеннях по цілому світі. Що повинні робити чоловіки, аби не допустити до захворювання передміхурової залози? Коли їм слід звертатися до медиків?

ПРОСТАТА — це залоза, яка формою нагадує волоський горіх. Розміщена вона під сечовим міхурем і охоплює початковий відділ сечовипускного каналу. (Дивіться малюнок ділянки чоловічого таза). У здорового дорослого чоловіка маса простати 20 грамів, максимальний сагітальний розмір 4 сантиметри, вертикальний — 3 і горизонтальний — 2. Залоза продукує секрет, з якого приблизно на 30 відсотків складається сперма. Цей секрет містить лимонну кислоту, кальцій та різні ферменти і, правдоподібно, поліпшує рухливість сперматозоїдів та їхню фертильність. Крім того, в ньому є цинк, який, на думку вчених, захищає статеві шляхи від інфекцій.

Як розпізнати захворювання простати

Чимало симптомів, які спостерігаються у тазовій ділянці чоловічого організму, пов’язані із запаленням або пухлинами передміхурової залози. Простатит — запалення простати — може викликати гарячку, дискомфорт під час сечовипускання та біль у крижах і сечовому міхурі. Коли залоза дуже розпухла, це іноді призводить до повної затримки сечовипускання. Простатит, викликаний інфекцією, називають інфекційним. Він буває гострим і хронічним. Зазвичай його викликає інфекція, що потрапила через сечовий тракт. Однак у більшості випадків причини запалення не встановлено й тому хворобу називають неінфекційним простатитом.

Захворювання передміхурової залози часто призводить до почастішання сечовипускання, потреби спорожнити сечовий міхур уночі, зменшення пружності струменя сечі та відчуття неповного звільнення сечового міхура. Ці симптоми зазвичай свідчать про доброякісну гіперплазію простати (ДГП), яку ще називають аденомою (або доброякісною пухлиною) передміхурової залози. Захворювання поширене серед чоловіків, котрим за 40. Чим старша вікова група, тим більша частка хворих на ДГП: 25 відсотків 55-річних чоловіків і 50 відсотків 75-річних.

Існують також злоякісні пухлини передміхурової залози. Переважно рак простати виявляють під час профілактичних оглядів, навіть якщо немає жодних ознак захворювання. На пізніших стадіях спостерігається затримка сечі та збільшення сечового міхура. Коли рак поширюється на інші органи, з’являється біль у спині, неврологічні симптоми та опух ніг, спричинений поганою роботою лімфатичної системи. За останній рік лише в Сполучених Штатах Америки повідомили про близько 300 000 нових випадків раку простати і 41 000 смертей, викликаних ним. За передбаченнями науковців, від раку простати страждатиме 30 відсотків чоловіків віком 60—69 років та 67 відсотків віком 80—89 років.

Хто належить до групи ризику?

Дослідження виявляє, що після 50 років у чоловіків різко зростає ризик захворіти на рак простати. У США він трапляється серед темношкірих удвічі частіше, ніж серед світлошкірих. Рівень захворюваності на рак передміхурової залози різниться: він високий у Північній Америці та європейських країнах, середній у Південній Америці й низький в Азії. А це свідчить, що на розвиток пухлини може впливати навколишнє середовище та харчування. Якщо хтось переїжджає до країни з вищим рівнем захворюваності, ризик появи у нього раку може зрости.

Вищий ризик раку передміхурової залози мають ті чоловіки, в родині яких хтось хворий на цю недугу. «Коли у чоловіка батько або брат страждає від раку простати, його ризик збільшується вдвоє»,— пояснює Американське товариство боротьби з раком. Крім того, до факторів ризику належать вік, раса, національність, історія хвороби членів сім’ї, харчування та брак фізичної активності. Небезпека зростає, коли їсти багато жирів й вести малорухливий спосіб життя.

Як запобігти захворюванням простати

Хоча науковці досі точно не знають, що викликає рак простати, на їхню думку, багато залежить від гормональних та спадкових чинників. На щастя, два фактори ризику — нераціональне харчування та брак фізичної активності — можна контролювати. Американське товариство боротьби з раком радить «обмежити вживання продуктів з високим вмістом жирів тваринного походження й віддати перевагу рослинній їжі». Товариство рекомендує споживати «п’ять або й більше разів на день фрукти й овочі», а також хліб, каші, макаронні вироби, рис і бобові. Корисні теж помідори, грейпфрути та кавуни, оскільки вони багаті на лікопіни — антиоксиданти, які запобігають пошкодженню ДНК і можуть допомогти знизити ризик раку простати. А ще деякі фахівці звертають увагу на позитивну дію у боротьбі з хворобою певних лікарських рослин та мінералів.

За словами Американського товариства боротьби з раком та Американської урологічної асоціації, величезну роль у відверненні біди й збереженні життя відіграють профілактичні урологічні обстеження. Чим швидше виявлено рак, тим більше шансів, що його вдасться вилікувати. Американське товариство боротьби з раком заохочує чоловіків після 50— або навіть після 45 років, якщо вони належать до групи підвищеного ризику,— проходити такий медогляд кожного року.

До діагностичного комплексу повинне входити дослідження простатичного специфічного антигену (ПСА) в сироватці крові. Цей антиген є білком, який виробляють клітини передміхурової залози. При захворюванні простати рівень його підвищується. «Якщо дослідження ПСА виявляє відхилення, запитайте лікаря, наскільки високий у вас ризик раку і які ще тести треба зробити»,— радить Американське товариство боротьби з раком. Також слід пройти ректальне пальцьове дослідження. Через пряму кишку лікар може виявити будь-які анормальні місця передміхурової залози, оскільки вона розміщена перед прямою кишкою. (Дивіться малюнок ділянки чоловічого таза на сторінці 20). Ультразвукове дослідження (УЗД) передміхурової залози корисно проводити тоді, «коли ПСА та ректальне дослідження виявили якісь відхилення» і лікар мусить вирішити, чи є потреба в біопсії простати. УЗД триває коло 20 хвилин.

За допомогою щорічних урологічних оглядів можна, окрім раку простати, виявити ДГП на початковій стадії, а це дозволить застосувати більш м’які форми лікування. (Дивіться інформацію в рамці «Методи лікування ДГП»). Також слід зазначити, що морально чиста поведінка захищає чоловіка від венеричних хвороб, які можуть викликати простатит.

Передміхурова залоза, безперечно, є цінним органом, про який потрібно піклуватися. Чоловік, згаданий на початку цієї статті, повністю одужав після операції. На його думку, «всі чоловіки повинні щороку проходити профілактичний медогляд», навіть якщо не спостерігають у себе жодних симптомів.


Симптоми доброякісної гіперплазії простати (ДГП)

Відповідаючи на запитання, обведіть відповідні цифри.

Відповіді на запитання з 1 по 6:

0 — ніколи

1 — рідше ніж у кожному п’ятому випадку

2 — менше як у половині випадків

3 — майже в половині випадків

4 — більше як у половині випадків

5 — майже завжди

1. Наскільки часто протягом останнього місяця у вас виникало відчуття неповного звільнення сечового міхура після завершення сечовипускання? 0 1 2 3 4 5

2. Наскільки часто протягом останнього місяця відчували потребу спорожнити міхур раніше як за дві години після останнього сечовипускання? 0 1 2 3 4 5

3. Наскільки часто протягом останнього місяця у вас було переривчасте сечовипускання? 0 1 2 3 4 5

4. Наскільки часто протягом останнього місяця вам було важко стримати сечовипускання? 0 1 2 3 4 5

5. Наскільки часто протягом останнього місяця у вас була слабка пружність струменя сечі? 0 1 2 3 4 5

6. Наскільки часто протягом останнього місяця вам треба було докладати зусиль, щоб розпочати сечовипускання? 0 1 2 3 4 5

7. Скільки разів у середньому вам доводилось протягом останнього місяця переривати нічний сон через потребу сечовипускання? (Обведіть відповідну цифру). 0 1 2 3 4 5

Сума обведених цифр — ваш показник симптомів ДГП.

Незначний: 0—7; середній: 8—19; небезпечний: 20—35.

З журналу “Пробудись”