ЧОМУ ЗНИКАЄ БІОЛОГІЧНЕ РІЗНОМАНІТТЯ

  

У 1949 році в Китаї налічувалось коло 10 000 сортів пшениці, а з приходом 70-х це число вже знизилось до 1000. У Сполучених Штатах Америки із 7098 сортів яблук, які, за повідомленнями, вирощувалися в 1804—1904 роках, близько 86 відсотків сьогодні нікому невідомі. Крім того, у «Звіті про стан всесвітніх генетичних рослинних ресурсів для забезпечення продовольством та розвитку сільського господарства», говориться, що «95 відсотків сортів капусти, 91 відсоток сортів кукурудзи, 94 відсотки сортів посівного гороху та 81 відсоток сортів помідорів вже більше не існує». Подібні дані надходять з усього світу. Чому такий несподіваний спад? Як дехто говорить, основна причина полягає в тому, що великі комерційні ферми майже повністю витіснили дрібні родинні господарства, а це позначилось на урожаях — тепер ми не маємо того багатства різноманітних традиційних сортів.

Через зменшення кількості сортів рослини втрачають стійкість до різних хвороб та несприятливих умов. Візьмімо до уваги, наприклад, великий картопляний голод в Ірландії (1845—1849 роки), коли через те, що хвороба знищила майже весь урожай картоплі, померло близько 750 000 чоловік. Що стало біологічним чинником цієї трагедії? «Генетична одноманітність»,— говориться у звіті Організації Об’єднаних Націй.

Щоб зберегти генетичні ресурси рослин, за попередні два десятиріччя по всьому світі було засновано понад 1000 генетичних фондів. Але велика кількість тих фондів перестала функціонувати, а інші й зовсім закрились. Згідно з повідомленнями, тільки близько 30 країн мають відповідні приміщення, які б могли забезпечити довгострокове зберігання насіння.