ЕКСПЕРИМЕНТ З ДОБРИМ САМАРЯНИНОМ

      Комментарии к записи ЕКСПЕРИМЕНТ З ДОБРИМ САМАРЯНИНОМ отключены

У притчі про доброго самарянина, яку розповів Ісус Христос, йдеться про те, як подорожуючий самарянин милосердно і безоплатно допоміг на дорозі зраненій і пограбованій людині. У той же час повз неї проходили інші: священик та левіт, служитель при храмі. Психологи Деніеел Бастон і Джон Дарл вирішили перевірити, як сильно подібні моральні повчання впливають на поведінку людини в стресовій ситуації.

Одній групі студентів семінарії розповіли притчу про доброго самарянина і потім просили прочитати проповідь про те, що вони почули в іншій будівлі кампуса. Другій групі було доручено підготувати промову про різні можливості щоб влаштування на роботу. При цьому випробовуваних просили терміново поспішати до аудиторії. По дорозі з однієї будівлі в іншу студенти зустрічали на порожній алеї людину, що лежала на і землі виглядала так, ніби вона потребувала допомоги.

З’ясувалося, що студенти, які готували на шляху промову про доброго самаритянина, реагували на подібну екстремальну ситуацію так само, як і друга група випробовуваних — на їхнє рішення впливало виключно обмеження часу. Тільки 10% семінаристів, яких попросили прийти в аудиторію якомога швидше, надали незнайомцеві допомогу — навіть з огляду на те, що незадовго до цього вони почули лекцію про те, як це важливо допомагати ближньому в важкій ситуації.

ВИСНОВОК:

Ми можемо з дивовижною легкістю відмовлятися від релігії або будь-яких інших етичних принципів, коли нам це вигідно. Люди схильні виправдовувати свою байдужість словами «це мене не стосується», «я все одно нічим не зможу допомогти» або «тут впораються і без мене». Найчастіше це відбувається не під час катастроф або кризових ситуацій, а в ході повсякденного життя.