МОЗОК У ЖИВОТІ

ЯКЩО ви скажете, що людина має один мозок, то не помилитесь. А втім, окрім нейронів головного мозку, в нашому тілі є ще одна велика мережа нервових клітин, яку декотрі науковці називають «другим мозком». Мова йде про ентеральну нервову систему, яка розташована не у нашій голові, а більшою мірою в животі.

Щоб перетворити їжу на енергію, організм має запустити безліч процесів і затратити неабиякі зусилля. Тож не випадково наш мозок доручає нагляд майже за всім процесом травлення ентеральній нервовій системі.

Ентеральна система надзвичайно складна, хоча й значно простіша, ніж мозок. Ця нервова мережа, яка у людей складається з 200—600 мільйонів нейронів, вбудована в травну систему. На думку вчених, якби роботу ентеральної системи виконував мозок, то нервові волокна були б надто товстими. «Ось чому,— як сказано в книжці “Другий мозок” (англ.),— значно безпечніше і зручніше дозволити травній системі самій дбати про себе».

«ХІМІЧНИЙ ЗАВОД»

Для процесу травлення необхідно, щоб різні хімічні сполуки утворювалися в потрібний час і надходили в потрібне місце. Професор Гарі Мо влучно порівняв травну систему до «хімічного заводу». Вражає те, як злагоджено працює цей «завод». Наприклад, кишкова стінка вкрита спеціальними клітинами-детекторами, або смаковими рецепторами, які визначають хімічний склад того, що ви з’їли. На основі цієї інформації ентеральна нервова система виробляє ферменти (або ензими), необхідні для розщеплення їжі на прості речовини, які засвоюються організмом. Також ентеральна система стежить за кислотністю та іншими хімічними показниками їжі і відповідно регулює вироблення потрібних ензимів.

Травний тракт — це такий собі конвеєр, яким здебільшого керує ентеральна нервова система. Наш «другий мозок» просуває їжу по травній системі, змушуючи м’язи травного тракту скорочуватися. Ентеральна система змінює силу і частоту м’язових скорочень так, щоб травна система працювала, як конвеєрна стрічка.

До того ж ця система виконує захисну функцію. Разом з їжею в організм людини можуть потрапити шкідливі бактерії. Тож не дивно, що 70—80 відсотків лімфоцитів, основних клітин імунної системи, які борються з інфекцією, міститься в кишечнику. Якщо в їжі дуже багато шкідливих бактерій, ентеральна система намагається викинути її з організму — вона посилює м’язові скорочення і викликає блювання чи діарею.

ТІСНА СПІВПРАЦЯ

Хоча ентеральна нервова система, здається, може працювати автономно, все ж  вона тісно співпрацює з нашим мозком. Для прикладу, ентеральна система бере участь у регуляції гормонів, які посилають у мозок людини інформацію про те, коли і скільки їй їсти. Нейрони нашої ентеральної системи повідомляють мозку, що ми уже наситились, а якщо ми переїли, вони можуть викликати нудоту.

Ви, мабуть, і самі здогадувались про тісну співпрацю мозку і травного тракту. Приміром, ви могли помітити, що певна їжа піднімає вам настрій. Як показують дослідження, це ентеральна система посилає до мозку «сигнали щастя», запускаючи ланцюгову реакцію, яка впливає на самопочуття. Ось чому людей, які перебувають у стресовому стані, часто тягне на щось смачненьке. Науковці шукають спосіб штучного стимулювання ентеральної нервової системи, адже це може стати ефективним методом лікування депресії.

Ще одним прикладом співпраці мозку з травною системою є спазми в животі. Ці болючі відчуття можуть виникати через те, що ентеральна нервова система спричиняє відтік крові зі шлунка, коли мозок перебуває у стані напруження чи стресу. Окрім спазмів, може з’являтися нудота, адже в стресовому стані мозок змушує ентеральну систему змінити нормальну моторику шлунка. На думку деяких науковців, тісна співпраця мозку з травною системою пояснює те, чому люди кажуть, ніби «відчувають щось нутром».

Хоча ентеральна нервова система здатна викликати внутрішні відчуття, вона не може думати і приймати за нас рішення. Іншими словами, вона не є повноцінним мозком. Ентеральна система не допоможе вам написати пісню, скласти бюджет чи виконати домашнє завдання. Все ж ця система продовжує дивувати вчених своєю складністю, хоча вони знають про неї ще далеко не все. Тож наступного разу, поклавши до рота першу ложку улюбленої страви, задумайтесь на мить, скільки інформації зараз обробить ваша травна система, скільки складних процесів запустить і скільки зусиль затратить, щоб вони протікали злагоджено.

З журналу “Пробудись