СИЛА МУЗИКИ

      Комментарии к записи СИЛА МУЗИКИ отключены

«Лиш музика прогнати може сум, причарувати враз блукання тихих дум».

ТАК написав майже 300 років тому Вільям Конгрів у «Гімні гармонії». А у давньогрецькому творі, датованому кількома століттями раніше, говорилося, «що музична освіта — це наймогутніший засіб впливу, оскільки ритм і гармонія мають здатність проникати глибоко в душу людини».

Деякі батьки переконалися у правдивості цих слів, побачивши, що їхні діти-підлітки, постійно слухаючи музику в стилі «хеві метал», стають замкнутими й непокірними. Ще один доказ знаходимо в Німеччині 30—40-х років, де нацисти використовували маршову музику, щоб розпалити пристрасті великих натовпів і підготувати їх до гіпнотичних промов Адольфа Гітлера.

Безперечно, музика впливає на розум та серце і цей вплив може використовуватись як у добрих, так і в поганих цілях. Наприклад, існує думка, що деякі стилі музики сприяють розумовому та емоційному розвитку малюків. Навіть ті, хто заїкається, деколи можуть проспівати речення, які нездатні вимовити.

У книжці «Музика й розум» (англ.) Ентоні Сторр пише, що музика справляє вражаючий вплив на хворих, які через неврологічні захворювання страждають від розладу рухових функцій. Сторр наводить приклад однієї хворої: «Скована хворобою [Паркінсона], вона залишалась цілком безпомічною, не в силі навіть поворухнутися, аж поки не пригадувала собі мелодії з часів її молодості. Тоді до неї несподівано поверталась здатність рухатися».

Чому музика впливає на нас

МУЗИКА та мова характерні лише людям. Важко уявити собі світ хоча б без одного з цих дарів. «Мова й музика притаманні всьому людському роду»,— говориться у книжці «Музичний розум» (англ.). Вони є виявом нашої потреби у спілкуванні. Тому про музику, як і про мову, можна сказати що, коли вона «промовляє», наші почуття «слухають».

Як і чому музика промовляє до наших почуттів? Щоб відповісти на ці запитання, потрібно розглянути: 1) музичні елементи і те, як мозок їх обробляє; 2) наше походження й психічний склад, від яких залежить реакція на музику, та 3) мову, яка теж може впливати на нашу реакцію.

Основні елементи музики

Різноманітні особливості музики часто називають «основними елементами музики». Одним із них є тембр музичного інструмента. Наприклад, про валторну кажуть, що вона дуже «поважна», або важка, і її звук значно відрізняється від «гордої» труби. І хоча вони обидві належать до однієї сім’ї, або групи, духових інструментів, кожна з них створює обертони, тобто гармонійні призвуки, різної сили. Власне завдяки ним усі інструменти мають свої неповторні «голоси». Композитори використовують ці особливості, щоб створити певні звукові ефекти й розбудити почуття слухачів.

Мабуть, перший музичний елемент, з яким ми ознайомлюємося,— це ритм. І відбувається це знайомство, швидше всього, ще в утробі матері, коли ми слухаємо її серцебиття. Кажуть, що реакція на музичний ритм може бути підсвідомо спричинена нашим власним серцебиттям або навіть диханням. Тому, напевне, не випадково більшість людей віддає перевагу музичному темпу 70—100 ударів на хвилину, що відповідає середній частоті серцебиття здорового дорослого. Принаймні таке припущення робиться в журналі «Навики сприймати й рухатись» (англ.).

Те, наскільки різноманітною може бути музика завдяки цим елементам, стає очевидним, коли послухати й порівняти звучання кількох інструментів та виконані на них мелодії. Зворушливий голос фагота у другій частині концерту Моцарта для фагота викликає глибокі почуття та емоції. А тужливе звучання японської флейти шакугахі дуже ніжно торкається струн серця. Завдяки хриплуватому звуку тенорового саксофона мелодія блюзу довго не покидає слухачів. Потужний голос туби в німецькій групі, як правило, створює відчуття радості життя. Коли ж слухаєш жваву гру скрипок, які виконують вальс Штрауса, так і хочеться закружляти в танці. І все це через те, що «музика промовляє до кожної людської клітини», каже Клайв Е. Роббінс з Центру музичної терапії Нордорффа-Роббінса (Нью-Йорк).

Гармонія, дисонанс і мелодія

Гармонія породжує приємні звуки, а дисонанс ріже вухо. Але чи відомо вам, що ці елементи доповнюють один одного в музиці? У музичному творі, який звучить дуже гармонійно, є, мабуть, більше дисонансу, ніж здається. Постійна взаємодія гармонії та дисонансу створює майже непомітне пульсуюче наростання напруги, яка знаходить розв’язку в наших почуттях. Такі ніжні переливи музики приносять заспокоєння. Що ж до немилозвучних мелодій, то вони можуть викликати неприємні почуття і навіть роздратувати, подібно як шкрябання нігтем по шкільній дошці або тертя пінопластом по склі. Однак твір, побудований суто на гармонії, звучить досить нудно.

Згідно з деякими джерелами, мелодія  це милозвучно укладена послідовність окремих звуків. Саме слово походить від грецького ме́лос, що означає «пісня». За словниками, мелодією називають чарівну музику, будь-який приємний звук.

Проте не кожен набір звуків перетворюється в ніжну мелодію. Наприклад, великі й часті інтервали між нотами можуть зробити мелодію драматичною. Коли ж таких інтервалів небагато, мелодія стає дуже приємною. Завдяки різній послідовності нот та інтервалів між ними можна надати мелодії сумного або веселого характеру. А зміна висоти тону, тобто звуку, в мелодії, подібно як і в гармонії, створює напругу та розв’язку, які відображаються у наших почуттях.

Усі ці елементи, поєднані разом, породжують могутні сили, котрі можуть розбурхати або заспокоїти наші почуття. Стається це внаслідок того, що наш мозок по-різному сприймає та обробляє музику.

Музика й мозок

Дехто вважає, що за мову й логіку, в основному, відповідає ліва півкуля головного мозку, а музику обробляє права півкуля, яка переважно займається почуттями та емоціями. Та хоч би як там було, очевидним є те, що музика викликає у слухачів мимовільну реакцію. В журналі «Навики сприймати й рухатись» (англ.) про це говориться так: «Музика має силу викликати сильні почуття та емоції за лічені хвилини. За допомогою одного лише такту чи акорду можна передати те… на що в книжці потрібно буде багато речень».

Щодо зв’язку між процесом бачення та слухання і реакцією на кожен з них, то у книжці «Музика й розум» (англ.) робиться таке цікаве спостереження: «Люди швидше реагують на те, що чують, ніж на те, що бачать. (…) Вигляд пораненої тварини або людини, які мовчки страждають, може не викликати великого співчуття. Але якщо вони починають голосно стогнати, це дуже сильно впливає на спостерігача».

Музика, слова і ви

Деякі фахівці вважають, що музика впливає на усіх слухачів майже однаково. Проте, на думку інших, реакція на мелодію чи пісню відображає душевний стан особи у дану хвилину або ж те, що вона пережила в минулому. Доказ правдивості цього можна побачити, коли людина, у якої помер хтось близький, чує певну пісню, скажімо, у місці поклоніння. Пісня може воскресити в неї спогади й викликати сум або навіть сльози. Інші ж співатимуть цю саму пісню з радісним серцем.

Розгляньмо також вищеподаний опис валторни та труби. Ви, можливо, не погодитесь, що валторна звучить поважно. На ваш погляд, її звук бадьорий і веселий, а от голос труби, навпаки, більш глибокий. У кожному з нас є унікальне джерело емоцій, яке під дією музики може прокинутись і заграти. Тому-то ми й реагуємо на неї притаманним лише нам чином.

Музика допомагає пов’язати слова та поняття з почуттями. Тому реклама на телебаченні та радіо рідко з’являється без музичного супроводу. Часто самі слова не мають великого змісту. Однак коли вони звучать під акомпанемент відповідної музики, тоді реклама впливає на почуття слухачів. І не секрет, що мета більшості реклам — спонукати людей купувати товар, піддавшись емоціям, а не тому що вони його потребують!

Музика в рекламі дійсно погано відбивається на вмісті гаманців, але існують більш негативні наслідки впливу музики та текстів пісень на слухачів. У «Журналі для підлітків та юнацтва» (англ.) говориться, що через пісні, в яких постійно повторюються певні слова, їхні автори вчать підлітків не зважати на погляди інших і «триматися свого». Згідно з іншим джерелом, ідеї, які пропагуються в «реп-піснях сумнівного змісту… більш виразні, ніж у їхніх відповідниках з «хеві метал», і можуть глибоко вплинути на психіку слухача й спонукати його до антигромадської поведінки.

Чи можна запобігти негативним наслідкам, якщо слухати лише музику й не звертати уваги на слова? Що ж, як каже багато хто, слова в піснях репу і «хеві метал» взагалі важко розібрати. Часто музика буває настільки гучною, що, окрім неї, майже нічого не чути. Однак навіть тоді ідеї пісень передаються через пульсуючий ритм і повторювану мелодію!

Яким чином? Чимало говорять уже самі назви деяких пісень. Крім того, стиль музики теж часто передає якусь ідею. Яку саме? В одному молодіжному журналі говориться: «Здається, це пропаганда сили, влади та сексу». В іншому зазначається: «Основні теми… дикий бунт, насилля, зловживання наркотиками та алкоголем, сексуальна розбещеність, збочення та сатанізм».

Іноді підлітки кажуть, що хоча це й правда, але на них особисто ця музика не впливає так негативно. Вони вважають, що слухати таку музику добре, оскільки вона допомагає «знайти своє «я». Чи це дійсно так? У «Журналі для підлітків та юнацтва» зазначається: «Деяким хлопцям подобаються ідеї пісень «хеві метал», які пропагують злобу, ненависть та культ сили. А якщо в школі тим підліткам через погану успішність говорять, що вони ні до чого не здатні, то ці ідеї після важкого дня навчання стають їм особливо близькими». Далі там говориться: «Парадокс або загадка полягає в тому, що підлітки, намагаючись самовиразитися або самовизначитися, вдаються до того ж джерела, що й багато інших. Замість того аби шукати якихось неповторних вражень та відчуттів самостійно, вони засвоюють готові стереотипи, створені музичною індустрією». Іншими словами, хтось диктує цим юнакам та дівчатам, що думати і як почуватися.

Подивімося, що робиться на рок-концертах. Як вони впливають на натовпи молоді, котра збирається там? У книжці «Музика й розум» говориться: «Музика, розігріваючи емоції натовпу й акумулюючи їх, а не розсіваючи, безсумнівно, надзвичайно сильно сприяє втраті здорового глузду, сліпому підкоренню миттєвим почуттям, що є дуже небезпечною особливістю поведінки натовпу». Правдивість вищесказаного підтверджують сцени дикої нестриманості на рок-концертах.

Отже, щоб уникнути негативного впливу музики на розум і серце, потрібно дуже серйозно ставитись до її вибору.

З журналу «Пробудись»