СЛАВЕТНА ПОДОРОЖ ВАСКО ДА ГАМИ

Море розступається перед дерев’яним кораблем, який розсікає одну за одною хвилі. Після багатомісячного плавання й численних поневірянь Васко да Гама і його моряки невдовзі стануть першими європейцями, що потрапили в Індію, обігнувши південний край Африки. Така подорож важка, навіть якщо застосовувати сучасні знання з навігації та устаткування. А 500 років тому людям на трьох невеличких кораблях, котрі вів Васко да Гама, така мандрівка уявлялася чимось подібним до подорожі на Місяць. Що ж спонукало відважного португальського мандрівника та його команду зважитися на таку ризиковану справу? Яке значення це плавання має для людства?

ЩЕ ДО народження Васко да Гами передумови подорожі були підготовлені португальським принцем Генріхом, якого також називають Мореплавцем. Завдяки Генріху у розвитку португальського мореплавства та заокеанської торгівлі було зроблено великий крок уперед. Для принца та його наступників відкриття нових земель, торгівля та релігія були невіддільні одне від одного. Генріх мав на меті збагатити Португалію та поширити католицизм. Він був головою Ордену Христа, найвищого військово-релігійного ордену в Португалії. Експедиції, задумані Генріхом, оплачувалися головно коштами цього ордену, який фінансувався папою. Тому на вітрилах кораблів португальського принца був зображений червоний хрест.

До часу смерті Генріха 1460 року португальці обстежили західне узбережжя Африки аж до сучасної Сьєрра-Леоне. У 1488 році Бартоломеу Діаш обігнув мис Африки. Тоді Король Жуан II таємно віддав наказ про підготовку експедиції в Індію. Наступник Жуана, Мануель І, продовжив приготування. У той час індійські прянощі надходили в Європу тільки сухопутним шляхом через італійських та арабських торговців. Торговельні шляхи Індійського океану перебували в руках арабських мусульман-купців. Мануель знав, що керівник експедиції повинен бути, як сказав один історик, «людиною, в котрій поєднується мужність солдата, хитрість купця і тактовність дипломата». Можливо, саме за ці риси Мануель і обрав Васко да Гаму.

Епохальна подорож

Восьмого липня 1497 року під прапором Ордена Христа Васко да Гама і 170 моряків зійшли, маршируючи по двоє, на нові кораблі. На березі священик відпустив гріхи і керівникові експедиції, і його підлеглим: як хтось помре в дорозі, то буде звільнений від будь-якого гріха, вчиненого під час плавання. Васко да Гама, напевно, очікував лихого, бо озброївся гарматами, численними самострілами, піками та списами.

Васко да Гама вирішив обминути несприятливі вітри й течії, котрі десять років тому виявив Діаш. Від Сьєрра-Леоне він повів кораблі на південний захід, віддаляючись від Африки, доки не наблизився до Бразилії. Тоді дужі південноатлантичні вітри віднесли його назад до Африки, впритул до мису Доброї Надії. Немає відомостей про те, що хтось на той час уже скористався цим шляхом, але відтоді ним ішли до мису всі парусні судна.

Минувши місце, на якому Діаш повернув назад, Васко да Гама повів свій флот до східного узбережжя Африки. Султани у Мозамбіку та Момбасі замислили знищити Васко да Гаму й моряків. Тож мореплавець вирушив до Малінді (тепер у південно-східній Кенії). Там він нарешті знайшов досвідченого провідника через Індійський океан.

Захід зустрічається зі сходом

Через 23 дні після виходу з Малінді, 20 травня 1498 року, окрилений надіями Васко да Гама став на якір біля міста Калікут (Індія). На погляд прибулих, індуські заморіни, або королі, жили у багатстві й розкошах. Мореплавець пояснив, що його місія носить дружній характер і він та його підлеглі шукають християн. На початку Васко да Гама нічого не сказав про торгівлю прянощами. Але купці, які тримали в руках торгівлю у цьому регіоні, відразу відчули загрозу своїм позиціям і порадили королеві знищити незваних гостей. Купці застерігали правителя, що як він торгуватиме з португальцями, то все втратить. Отримавши таку пораду, король завагався. Але врешті-решт він дав Васко да Гамі те, що той хотів,— лист до короля Португалії, в якому погодився вести торгівлю.

Змінений світ

Восьмого вересня 1499 року Васко да Гама повернувся до Лісабона, де його вітали як героя. Король Мануель негайно розпорядився про наступні експедиції. Першу з них очолив Педро Альвареш Кабрал. У Калікуті він залишив 70 чоловік для захисту інтересів Португалії. Але купці не хотіли миритися з таким втручанням в їхні торговельні справи. Однієї ночі велика юрба вбила половину групи, яку привіз Кабрал. Коли Васко да Гама повернувся в Індію на чолі третьої експедиції, він помстився: Калікут був обстріляний гарматами з 14 добре озброєних кораблів. Крім того, він захопив корабель, що повертався з Мекки, спалив його і вбив сотні чоловіків, жінок та дітей. Хоча ті молили про пощаду, Васко да Гама не зглянувся над ними.

Португальці поступово завоювали панівне становище на Індійському океані. Вони спорядили експедиції на Малакку, в Китай, Японію та на Молуккські острови («острови прянощів»). Літописець XVI сторіччя Жуан де Барош написав, що португальці вважали людей, які жили на відкритих землях, «не підлеглими закону Ісуса Христа» і тому «приреченими до вічного вогню». Тож мореплавці без вагань вдавалися до насильства, коли вважали це за потрібне. В Азії через таку нехристиянську поведінку стали дуже негативно ставитися до християнства.

Подорож Васко да Гами відкрила морський шлях між Європою й Азією. Отже, почалася нова епоха відкриттів. Від мандрівників місцеві жителі дізнавалися багато нового. «Жодний з цих народів — пише професор Дж. Х. Перрі,— не уникнув європейського впливу, чи то соціального, релігійного, чи у галузі комерції або техніки». Тим самим шляхом у зворотному напрямку мореплавці везли те, про що дізнавалися на сході, і це почало справляти великий вплив на Європу. Такий обмін ідеями допомагав усвідомлювати різноманітність культур. Добре це чи погано, але у сучасному світі й досі відчуваються наслідки видатної подорожі Васко да Гами.

З журнала «Пробудись»