ТРАВА. НЕ ЛИШЕ ЗЕЛЕНИЙ КИЛИМ ПІД НОГАМИ

      Коментарі Вимкнено до ТРАВА. НЕ ЛИШЕ ЗЕЛЕНИЙ КИЛИМ ПІД НОГАМИ

ПЕРЕВАЖНО люди не звертають на траву жодної уваги, хіба що мусять косити її біля свого дому. Фермери ж і футболісти підходять до цієї рослини з професійною цікавістю. А діти просто дуже люблять бавитись на ній. Чи трава — це лише луки і майданчики для ігор та відпочинку?

Міські жителі, мабуть, думають, що вони не мають ніякого діла до трави. Однак навряд чи хтось хоч би один день міг обійтися без якогось виду трави або продукту з цих рослин. Що ж таке трава? Як вона нам служить?

Що таке трава?

Придивімось до цих простих рослин. Травою звичайно називають усі зелені низькі рослини. Одно-, дво- і багаторічні трави (а також окремі види — кущовидні або деревовидні рослини) входять до групи, яку по-науковому називають родиною злакових (Gramineae або Poaceae). Рослини цієї родини мають декілька характерних ознак. Погляньмо уважно на стебло рослини.

Чи стебло — порожниста соломина, чи на ньому є вузли? Чи листки довгі, пласкі та вузькі, чи на них видно паралельні жилки, чи ростуть листки з піхов, що обгортають стебло? Чи листки розвиваються по різних сторонах стебла, утворюючи два вертикальних ряди? Чи корінь більш схожий на складну мережу тоненьких ниточок, а не один великий з відгалуженнями? Чи квіточки, якщо вони є, маленькі і непоказні, зібрані в колоски, китицю або волоть? Якщо все це так, то ваша рослина, напевно, належить до родини злакових.

Хоч рослини родини злакових дуже схожі за характерними ознаками, вражає їхнє розмаїття. Ця родина нараховує 8000—10 000 видів. Висота цих рослин коливається у межах від двох сантиметрів до сорока метрів у деяких видів бамбука. Трав’янисті рослини складають найбільшу частину рослинного покриву планети. І це не дивно, адже вони добре пристосовуються до умов, тож ростуть і в холодних областях, і в пустелях, і у вологих тропічних лісах, і на гірських схилах, незахищених від вітру. Саме злакових найбільше у природних рослинних угрупованнях — в степах, льяносах, пампасах, преріях та в саванах.

Вирішальним чинником поширення розмаїтих видів трав є їхня витривалість. На відміну від багатьох інших рослин злакові ростуть не з верхівки, а з вузлів. Нові пагони починають рости вбік від стебла чи з-під землі. Тому, коли кінцівки стебла зрізає газонокосарка чи з’їдає корова, трава росте далі, а багато інших рослин зупиняє ріст. Ось чому на газонах, які часто косять, різні рослини гинуть, а трава виростає густою і гарною.

Крім того, якщо стебло трави пригне вітер або на нього хтось наступить, тра́ви більшості видів піднімаються і починають швидше рости з того боку, який притиснули до землі. Маючи такі властивості, трава швидко набирає сили після завданої шкоди, і це надає їй перевагу в боротьбі за сонячне світло. Наше щастя, що трав’янисті рослини настільки витривалі, адже ми від них залежимо.

Універсальна рослина

Злакові не тільки найчисленніші рослини, але й найважливіші квіткові рослини на планеті. Один ботанік сказав, що злакові — основа нашої їжі. Це «наче бар’єр, який захищає людство від голоду». Пригадайте, що ви сьогодні їли. Чи не почали ви день з тарілки каші, скажімо пшоняної, рисової чи вівсяної? У такому разі ви їли плоди трав’янистих рослин. А може, ви купили на сніданок булочку або ж буханець хліба. Борошно для хліба отримали із таких самих плодів, тобто зернівки, адже пшениця, жито, ячмінь та інші хлібні культури — усе це трави. Кукурудзяні пластівці і кукурудзяна каша теж виготовлені з плодів рослин цієї родини. Кукурудза або маїс теж, як ви розумієте, однорічні трави. Ви додали цукру до кави або чаю? Більшу частина цукру отримують з цукрової тростини, теж трав’янистої рослини. Навіть молоко і сир можна назвати переробленою травою, бо її їдять корови, вівці та кози.

А що на обід? Макарони і тісто для піцци виготовляють з пшеничного борошна. Курей та іншу свійську птицю годують зерном. Велика рогата худоба поїдає найрізноманітніші трави. Загалом яйця, м’ясо птиці та яловичина на нашому столі — це перероблена організмом тварини трава. Злакові можна ще й пити. Не кажучи вже про молоко, багато відомих алкогольних напоїв роблять саме з цих рослин: це і пиво, і віскі, і ром, і саке, і квас, і більшість видів горілки.

Не ображайтесь, якщо ми не назвали вашу улюблену страву. Просто неможливо перелічити усі продукти, які виробляють із трав родини злакових. За деякими підрахунками, більше половини калорій, що їх споживають люди, дають злаки. І не дивно, адже ці трави займають до 70 відсотків оброблюваної землі.

Однак злакові придатні не тільки для їжі. Трава надає міцності стінам домів, зроблених із глини і соломи. У різних кутках планети будинки вкривають соломою чи очеретом. У Південно-Східній Азії з бамбука роблять риштування, трубопроводи, меблі, стіни та ще багато чого. З трав плетуть килимки та кошики, ці рослини йдуть також на сировину для клею та паперу. Не забудьте про одяг. Більшість тварин, від яких отримують вовну та шкіру, харчується травою. З такого виду злакових, як арундо (Arundo donax), виготовляють язички для духових інструментів, наприклад кларнетів. Тут ніщо не може замінити цей вид очерету.

Трава вкриває і прикрашає майже всю землю. А як тішить око, заспокоює і розслаблює краса зелених лук чи вигляд доглянутого газону! До того ж трава є одним з основних постачальників кисню, оскільки її зелених пагінців і листя дуже багато на Землі. А ще, її тонкі корінці бережуть ґрунт від ерозії. З огляду на універсальність трав не дивно, що використання і культивування їх має довгу історію.

Історія культивування

Першу згадку про трави ми подибуємо в біблійній оповіді про творення. На третій день творення Бог сказав: «Нехай земля вродить траву» (Буття 1:11). Усі великі цивілізації залежали від певного виду трави. Наприклад, основним продуктом харчування у єгиптян, греків та римлян були пшениця та ячмінь, у китайців — просо та рис, в індських народів — пшениця, ячмінь та просо, у майя, ацтеків та інків — кукурудза. У безкраїх степах паслися коні монгольських орд. Отже, трави завжди мали велике значення для людей.

Тепер, побачивши знову кукурудзяне поле, соковиті зелені луки чи непоказну травичку, що росте між кам’яними плитками тротуару, зупиніться і подумайте про дивовижну і надзвичайно розмаїту родину злакових. Може, це спонукає вас, подібно до псалмоспівця, подякувати її Величному Творцеві Богу Єгові: ‘Боже мій, Ти вельми великий… Траву для худоби вирощуєш, та зеленину для праці людині, щоб хліб добувати з землі… Благослови, душе моя, Господа!’

З журналу “Пробудись”